Мільйони гривень «білих» і «сірих» потоків, податкові скандали, донецький слід і офшори на Кіпрі — саме так виглядає реальна історія одного з найбільших українських ритейлерів електроніки. Журналісти зібрали факти, які малюють зовсім інший образ компанії Comfy, ніж той, що звикли бачити у рекламі.
Про це повідомляє СтопКор.
На початку 2023 року гендиректор Comfy Ігор Хижняк заявив, що його компанія не має жодного діалогу з державою. Проте згодом від імені компанії пролунали протилежні заяви: про «сірий» ринок техніки та мільярдні втрати бюджету. І саме в цей період Comfy спіймали на схемі з ухилення від податків. За даними Офісу Генпрокурора, компанія уникнула сплати понад 46 мільйонів гривень, використовуючи махінації з продажем «комплектів електронних книг». У результаті — податки довелося заплатити, але жодної відповідальності ніхто не поніс.
Така «боротьба за прозорість» виглядає дивно, особливо на тлі агресивних заяв Comfy проти «чорного» імпорту Apple. Конкуренти кажуть: ритейлер використовує риторику про боротьбу з тіньовим ринком не заради справедливості, а як інструмент тиску на дрібніших гравців.
Щоб зрозуміти, чому Comfy так впевнено почувається на ринку, варто згадати історію її власників. Засновник бренду Станіслав Роніс починав у 90-х із відеосалонів та дрібної спекуляції. Згодом він вийшов на гуртову торгівлю технікою і створив мережу «Акустика», яка згодом стала Comfy. Розвиток відбувався завдяки співпраці з донецькими бізнесменами, серед яких були й ті, хто мав тісні зв’язки з росією.
Особливу роль відіграла співпраця з мережею «Побуттехніка», що працювала у Криму та на Донбасі. Серед її власників була родина Климець — Павло Климець у той час був народним депутатом від «Партії регіонів» і керував алкогольним бізнесом. Його партнера Сергія Гуцула, який будував мережу «Побуттехніка», у 2000 році розстріляли на трасі. Після цього бізнес перейшов до його вдови Світлани Гуцул, яка стала співвласницею Comfy і досі контролює частку компанії через кіпрські офшори.
Сам Роніс після Революції Гідності не приховував розчарування. Він прямо заявив, що почав виводити прибутки за кордон. У 2016 році він створив офшорну компанію Torwell Group на Кіпрі, яка тепер контролює його частку в Comfy. Саме через неї він інвестує у будівництво в Польщі та Іспанії, а також у готельний бізнес.
Comfy неодноразово опинялася у скандалах, пов’язаних з російським бізнесом. У 2017 році компанія співпрацювала з російською «Корус Консалтинг», яка згодом потрапила під українські санкції. Після окупації Криму Comfy офіційно заявила про вихід із півострова, проте ще довго там працювали магазини під її вивіскою. У 2014 році кіпрська структура Comfy навіть подала заявку на реєстрацію торгової марки в росії.
Ще більш показово виглядає історія з партнерами Світлани Гуцул. Деякі компанії, які були пов’язані з її орбітою, після окупації Донбасу перереєструвалися за «законами днр» і досі працюють на окупованих територіях.
На цьому тлі публічна риторика CEO Comfy Ігоря Хижняка про «єдину прозору компанію в Україні» виглядає як відверте лукавство. Адже офіційна дистрибуція Apple в Україні монополізована білорусько-кіпрською групою «Асбіс», яка до повномасштабного вторгнення активно працювала в росії. І саме з цією структурою Comfy має стратегічне партнерство.
Факти говорять самі за себе: компанія, яка публічно виступає проти «чорного імпорту», сама роками користувалася сумнівними схемами, виводила гроші в офшори та не полишала бізнес-зв’язків із країною-агресором навіть після 2014 року.
І тут виникає головне питання: чому всі ці факти досі не стали предметом серйозного розслідування українських правоохоронців? І чому у четвертий рік повномасштабної війни український ринок техніки досі контролюють офшорні та білоруські структури?