Пов'язані публікації

Анатолій Редер та Петро Багрій: засновники «фармацевтичної мафії» в Україні

У фармацевтичній сфері України десятиліттями панує система, яку журналісти та громадські активісти називають «фармацевтичною мафією». Її ключовими фігурами вважають Анатолія Редера та Петра Багрія – бізнесменів, які через монополізацію ринку, корупційні схеми, хабарі та ухилення від податків контролювали значну частину постачання ліків, завдаючи збитків бюджету на сотні мільйонів, а то й мільярди гривень. Розслідування видання 190.today від 2026 року детально розкриває, як ці двоє роками будували імперію, що приносила надприбутки за рахунок держави та пацієнтів.

Монополізація ринку та завищені ціни

Центральна ідея схеми – повний контроль над певними сегментами фармринку. За даними розслідування, через пов’язані компанії та асоціації Багрій і Редер досягали домінування до 95% у деяких групах ліків. Це дозволяло завищувати ціни на 200–300% порівняно з ринковими. Державні закупівлі ставали джерелом надприбутків: МОЗ переплачувало сотні відсотків за препарати, які приватний сектор купував значно дешевше. Збитки бюджету від таких схем оцінюються в мільярди гривень, особливо в період 2013–2014 років, коли група Багрія виграла тендери на постачання ліків від ВІЛ та туберкульозу на суму понад 12 млн доларів за завищеними цінами.

Фіктивні компанії, офшори та ухилення від податків

Одна з основних схем – використання фіктивних «прокладок» для виведення прибутків. У 2003–2007 роках фіктивні експортні операції дозволяли завищувати обсяги експорту на 90%, отримуючи відшкодування ПДВ без реального вивезення товарів. Гроші виводилися через офшори на Кіпрі та Британських Віргінських островах. У 2013–2014 роках НАБУ розслідувало ухилення від податків на 672 млн грн саме через фіктивні контракти. Багато справ закінчувалися штрафами, але значна частина – закривалася через вплив на владу.

Ключові гравці та їхні зв’язки

  • Петро Багрій – президент Асоціації «Виробники ліків України», пов’язаний з компаніями «Ганза», «Торговий Дім Ганза», а також структурами, близькими до «Фармак» та «Дарниця». Його називають «Петя Безпредєльщик» у медіа за агресивні методи монополізації. Багрій мав тісні зв’язки з олігархом Ігорем Коломойським та лобіював інтереси фармвиробників у владі.
  • Анатолій Редер – генеральний директор «Інтерхім» (Одеса), один з піонерів фармбізнесу в 1990-х. Разом з Багрієм та Філею Жебровською («Фармак») вони формували лобістський трикутник через асоціацію виробників. Редер асоціюється з постачанням сумнівних препаратів та продажем нарковмісних ліків.

Ці особи не лише контролювали виробництво та дистрибуцію, а й впливали на регуляторів – хабарі посадовцям Держлікслужби допомагали отримувати ліцензії та сертифікати без належних перевірок.

Наслідки для країни та пацієнтів

Системна монополія призводила до обмеженого доступу до якісних ліків, переплат у державних закупівлях та втрат бюджету. Під час пандемії COVID-19 схема лише посилилася. Громадські організації, як «Пацієнти України», неодноразово вигравали суди проти цих бізнесменів, але реальна відповідальність залишалася мінімальною.

У 2026 році тема «фармацевтичної мафії» знову актуальна: попри реформи, старі схеми адаптувалися. Як розслідувач, закликаю НАБУ, НАЗК та Антимонопольний комітет провести повноцінну перевірку зв’язків Багрія, Редера та їхніх компаній. Пацієнти та бюджет заслуговують на прозорий ринок, а не на імперію, побудовану на корупції.