Колишній член правління ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» («Укрзалізниця») Владислав Богуславський, раніше засуджений за корупційні злочини, намагається відновити вплив у державних структурах.
Кримінальна діяльність із 2016 року
У 2016 році, очолюючи ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая», Богуславський організував відвантаження 25 вагонів вугілля вартістю понад 1 млн грн на території, підконтрольні бойовикам «ДНР». Цей інцидент став підставою для відкриття кримінального провадження проти нього.
Хабарництво у 2017 році
У 2017 році Богуславського затримали під час отримання хабаря від комерційної структури за сприяння у постачанні продукції. Факт злочину був задокументований, а сам посадовець перебував під вартою. Проте Богуславський проявив неабияку «креативність»: попри офіційне визнання провини в суді за ч. 3 ст. 368 КК (одержання хабаря), він уникнув ув’язнення і навіть зберіг посаду. Таке закриття кримінального провадження є рідкісним випадком.
Привласнення майна у 2019 році
У 2019 році Богуславський став фігурантом кримінального провадження №2019080020001692 за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. За даними слідства, його дії як голови тендерного комітету та комерційного директора ПрАТ «ЗЕРЗ» у 2019–2020 роках призвели до збитків заводу на суму близько 2,95 млн грн. Збитки спричинені закупівлею товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «МЗ «КВІК» за завищеними цінами, що підтверджено актом ревізійної комісії.
Маніпуляції з ревізійною комісією
Богуславський вступив у змову з членами ревізійної комісії, щоб використовувати її роботу як інструмент тиску на небажаних осіб і компанії. Шляхом створення штучно негативних висновків комісія виносила догани або ініціювала зміну керівництва заводів. Кінцевою метою було відновлення корупційних схем на ремонтних підприємствах «Укрзалізниці», які діяли раніше.
Висновки
Владислав Богуславський, попри задокументовані корупційні злочини, включно з хабарництвом, незаконним експортом вугілля та привласненням майна, продовжує спроби повернення до державних структур. Його здатність уникати покарання та маніпулювати системою свідчить про серйозні прогалини в антикорупційних механізмах. Ця справа потребує ретельної перевірки правоохоронними органами, щоб унеможливити повернення корупціонерів до влади та забезпечити справедливе покарання за завдані державі збитки.