Парламентська дипломатія часів повномасштабної війни для декого перетворилася на звичайний «розпил» закордонної допомоги. У центрі гучного міжнародного скандалу опинився народний депутат від фракції «Слуга народу», очільник парламентської групи з міжнаціональних зв’язків із Естонією Арсен Пушкаренко. Замість того, щоб сприяти прозорому відновленню зруйнованої Житомирщини, український «слуга» вирішив диктувати свої правила суверенній європейській державі, погрожуючи її посадовцям політичною розправою.
Після початку повномасштабного вторгнення Естонія взяла на себе благородну місію з відновлення соціальних об’єктів на Житомирщині. Загалом ідеться про проєкти вартістю щонайменше 14 мільйонів євро. Проте народний депутат Арсен Пушкаренко чомусь вирішив, що мандат дає йому право особисто розпоряджатися цими коштами та спрямовувати їх на кишені потрібних підрядників.
Коли естонська сторона помітила дивні тенденції у розподілі фінансування, уряд Естонії та Естонський центр міжнародного розвитку (ESTDEV) вирішили змінити правила й алгоритми фінансування проєктів. Мета була простою та логічною — усунути одіозних політиків від ручного управління грошима.
Реакція Пушкаренко виявилася далекою від дипломатичної етики. Отримавши відсіч, нардеп почав чинити відвертий тиск на естонських посадовців. Дійшло до того, що він почав погрожувати їм… швидкою зміною влади в Естонії та подальшою політичною розправою, якщо його не повернуть до процесу розподілу мільйонів.
Про цей ганебний демарш негайно доповіли прем’єр-міністру Естонії. Наслідки для українського «дипломата» настали миттєво: естонським чиновникам суворо заборонили будь-які контакти з Пушкаренком, а сам інцидент став надбанням провідних європейських та українських ЗМІ. Фактично депутат від «Слуги народу» власноруч виписав собі квиток у статус персони нон ґрата в одній із найбільш дружніх до України країн.
Але чому український нардеп так завзято намагався тримати руку на естонських коштах? Відповідь криється у списках підрядників, яких він просував.
У якості «перевіреної» будівельної контори Пушкаренко лобіював компанію «Арт Буд Сервіс». Якщо зазирнути до судових реєстрів, ця структура виявися фігурантом цілої низки кримінальних проваджень. Найгучніший епізод пов’язаний із розкраданням 90 мільйонів гривень на відновленні ліцею в Бородянці.
Примітно, що гроші на той багатостраждальний ліцей виділяв уряд Литви, а на корупційній реконструкції активно піарилась ще одна представниця «зеленої» команди — народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. Схема вимальовується класична: поки міжнародні донори рятують українську інфраструктуру, вітчизняні «слуги» вибудовують чіткі логістичні ланцюжки для освоєння іноземної допомоги через кишенькові фірми.
Тепер, коли скандал вийшов на міжнародний рівень, українському парламенту доведеться давати оцінку не лише будівельним аферам на місцях, а й відвертому шантажу європейських партнерів з боку одіозних представників монобільшості.
Поки країна мобілізує всі ресурси заради виживання, український тиловий бізнес подекуди продовжує вибудовувати віртуозні схеми…
Класична українська управлінська дилема: підписи ставлять перші особи, а підозри чомусь летять у бік підлеглих.…
Антикорупційні органи продовжують викривати апетити регіональних податківців. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід заступниці начальника…
Поки країна веде війну за виживання, а контролюючі органи мусять стежити за кожним дочерешнім порушенням,…
Поки суспільство обговорює гучні скандали з готівкою та дивними заставами, у Верховній Раді готується законодавча…
Поки Україна виборює право на життя, а західні партнери надсилають критично важливе обладнання як безкоштовну…