Криптопральня на мільйони: як суд і прокурори роками ховають від тюрми мережу обмінників родини Калмикових

У Шевченківському районному суді Харкова роками гальмується розгляд резонансного кримінального провадження № 12020100020004627 щодо масштабної мережі нелегальних криптообмінників. Організоване угруповання, яке за даними слідства контролювалося родиною Калмикових, упродовж кількох років відмивало мільярди гривень, використовуючи санкційні платформи, готівкові «перестановки» та інфраструктуру на тимчасово окупованих територіях.

Суть звинувачень та масштаб тіньової мережі

Справу було відкрито ще у жовтні 2020 року слідчими Дарницького УП ГУНП у м. Києві. Згідно з матеріалами слідства, у 2017 році організатори створили платформу master-change та розгорнули розгалужену мережу онлайн- і офлайн-обмінників (зокрема під доменами на кшталт bit-exchanger).

Схема функціонувала поза правовим полем:

• Клієнти перераховували кошти (гривню, іноземну валюту чи криптовалюту) на особисті картки учасників групи без будь-якої ідентифікації (KYC).

• Жодних ліцензій НБУ на надання фінансових послуг угруповання не мало, податки (ПДФО та військовий збір) не сплачувало.

• За висновками економічної експертизи, лише за 2017–2020 роки недоплата податків до державного бюджету перевищила 71 мільйон гривень.

• Серед інструментів фіксації транзакцій активно використовувалися російські та підсанкційні платіжні системи: Яндекс.Деньги, WebMoney, QIWI, Wallet One.

Окрім того, мережа здійснювала готівкові «перестановки» не лише в Україні та за кордоном, а й на тимчасово окупованих територіях Донеччини й Луганщини. Частина фізичних офісів прикривалася реквізитами сторонніх компаній, які мали офіційні ліцензії Нацбанку, а операційну діяльність координували уродженці Сахновщини та Слов’янська.

Хто на лаві підсудних?

До складу організованої злочинної групи слідство зарахувало шістьох осіб:

1. Олександр Олексійович Калмиков

2. Сергій Олександрович Калмиков

3. Артем Олексійович Калмиков

4. Тетяна Володимирівна Морозова

5. Валерія Валеріївна Безп’ята

6. Олена Олександрівна Бабенко

Паралельно у грудні 2022 року було відкрито окреме провадження (№ 12022100020004232) щодо розшуку одного з ключових організаторів, який наразі переховується за кордоном.

Космічні обсяги вилученої готівки та срібла

Під час обшуків у Харкові та Києві правоохоронці вилучили колосальні активи, що свідчить про масштаби нелегального обігу готівки:

• Банківські сейфи в Харкові (Укрсиббанк): у сейфах виявлено 316,5 тис. євро, а також 300 тис. доларів і 330 тис. євро.

• Помешкання організатора в Харкові: понад 51 тис. доларів, пачки купюр євро, російські рублі, а також 3 злитки срібла по 1 кг (999 проба) і 1 151 злиток по 250 г.

• Обмінник у холі (Харків): мультивалютна каса (долари, євро, гривні, рублі, крони, форинти, юані, бати, шекелі, єни та франки).

• Київський офіс (bit-exchanger) та житло керівника: 328 злитків срібла, 386,5 тис. доларів, 19 тис. євро, а в орендованій квартирі — ще 734 злитки срібла по 250 г.

• Сейфи Сбербанку в Києві: 1 076 злитків срібла та 20 тис. євро.

Хронічне затягування судового процесу

Попри те, що обвинувальний акт було передано до суду ще у червні 2023 року, розгляд справи перетворився на приклад класичного судового волокітянства. Письмові докази суд уже вивчив, проте із 19 свідків обвинувачення за роки слухань вдалося допитати лише двох.

Лише 24 липня 2026 року суд частково задовольнив клопотання захисту щодо забезпечення примусового виклику свідків задля дотримання розумних строків розгляду, гарантованих ст. 6 Конвенції з прав людини. Допити решти свідків перенесено на вересень і жовтень 2026 року, а відповідальність за їхню явку покладено на Дарницьку окружну прокуратуру м. Києва. Повільні темпи судочинства у справах такого масштабу фактично демонструють системну кризу вітчизняного правосуддя, де розгляд резонансних економічних злочинів може тривати роками без жодного вироку.