Мільйонні схеми під час війни: як фірма-пустишка «Хемптонс Трейд» Артура Денисенка прогнала через свої рахунки майже 2 мільярди гривень

Українська фінансова система продовжує демонструвати вражаючі дива «тіньової акробатики». Поки країна бореться за виживання та збирає кошти на армію, на поверхню спливають масштаби масштабних конвертаційних операцій. Яскравим прикладом стало ТОВ «Хемптонс Трейд», яке під керівництвом єдиного власника Артура Денисенка за короткий проміжок часу зуміло провернути гігантські фінансові потоки з мінімальним офіційним капіталом.

За даними розслідувачів, лише в період із березня по липень 2026 року через рахунок цієї компанії в «Ідея Банку» пройшло колосальних 1,96 мільярда гривень надходжень, і майже стільки ж було списано. На момент кінця липня на балансі підприємства залишилося сміховинні 58 433 гривні. Сам статутний капітал фірми становить усього 333 333 гривні. Примітно, що до січня 2023 року структура носила назву «Смарт Електроніка», мала капітал у 9,5 млн грн та належала Олександру Киримову. Проте після зміни власника капітал штучно зменшили майже в 30 разів, хоча попередній бенефіціар зберіг свою частку у венчурному фонді «Акс Капітал», який згодом тісно вплевся у мережу контрагентів «Хемптонс».

Аналіз транзакцій свідчить про класичні ознаки транзитно-конвертаційного центру. Зокрема, найбільші надходження — 1,12 млрд грн — зайшли від брокера «Даліз-Фінанс» Марії Іщенко та Тамари Тінус за продаж цінних паперів на біржі без ПДВ. Водночас 1,67 млрд грн компанія оперативно перекинула на власний рахунок в «ОТП Банку» під виглядом «поповнення власного рахунку». Мільярдні суми не затримувалися на рахунках, а розсіювалися через низку підозрілих фірм-прокладок.

Серед одержувачів коштів фігурують десятки сумнівних структур:

ТОВ «Галантерея, одяг і дрібниці» отримало 99,6 млн грн «за товар», після чого повернуло частину назад;

ТОВ «Моторз Партс Україна» переказувало мільйони під виглядом «повернення надміру сплачених коштів»;

ТОВ «Глобінекс» перерахувало 116 млн грн як «повернення гарантійного платежу», причому ці компанії вже засвітилися у судових справах про виведення валюти за кордон (зокрема, мільйонних транзакцій на адресу швейцарської Alltag und Geräte technik AG);

Мільйонні потоки також проходили через фінансові компанії та фонди, такі як «Саплай Чейн Фінанс», «Данн Фінанс» та «Акс Капітал», які пов’язані з ланцюжками взаємопов’язаних бенефіціарів на чолі з Дмитром Рівкіним та іншими фігурантами.

На тлі мільярдних оборотів реальні господарські операції виглядали мінімальними — наприклад, усього 15 млн грн було сплачено за реальні сонячні інвертори та кабелі «Атмосфері Інжиніринг», а близько 7 млн грн пішло митниці. Проте основна маса грошей крутилася у схемах із цінними паперами, векселями, фіктивними поверненнями позик та транзитами між фірмами з мізерними статутними фондами.

Подібні схеми вкотре оголюють серйозні прогалини у банківському моніторингу та фінансовому контролі, адже компанії з нульовими активами та номінальними директорами безперешкодно проганяють крізь себе державні чи напівлегальні бюджети, уникаючи реального оподаткування та виводячи капітали з економіки воюючої країни.