Мільйонні схеми та атака на Google: як екскуратор «Великого будівництва» Юрій Голик намагається «вичистити» минуле та заробити на ветеранах

Відомий виходець із Дніпра, ексрадник голови Дніпропетровської ОВА та колишній публічний куратор «Великого будівництва» Юрій Голик, продовжує шукати шляхи для заробітку в Україні.

Народившись у Луганську в 1977 році, Голик будував кар’єру в медіа та рекламі, аж поки у 2015 році не увійшов до команди Дніпропетровської ОДА під керівництвом Валентина Резниченка. Там він перебрав на себе один із найгрошовіших та найскладніших напрямків — розвиток і підтримку регіональної інфраструктури.

У 2019 році Голика призначили координувати масштабну президентську програму «Велике будівництво» з відновлення доріг та об’єктів інфраструктури із загальним бюджетом понад 100 мільярдів ще довоєнних гривень. Утім, уже незабаром довкола постаті куратора спалахнула серія гучних скандалів із звинуваченнями у системному завищенні цін на роботи.

У ході розслідування НАБУ встановило, що компанія «Будінвест Інжиніринг», яка отримувала мільярдні підряди на дороги, була безпосередньо пов’язана з фітнес-тренеркою Яною Януш — близькою подругою губернатора Резниченка. Значну частину бюджетних коштів, за версією слідства, було розкрадено через роздуті кошториси. Юрій Голик проходив у цій справі фігурантом, однак у червні 2024 року на тлі витоків даних з антикорупційних органів залишив Україну та виїхав до Австрії. Більше ніж два роки він намагався не привертати до себе уваги, але зараз ситуація кардинально змінилася.

Атака на Google та зачистка пошукової видачі

Починаючи з кінця червня 2026 року, українські інформаційні ресурси зафіксували масовану хвилю скарг до компанії Google про нібито порушення авторських прав на низку журналістських розслідувань. За даними видання «Укррудпром», під удар потрапили практично всі аналітичні статті про Голика, опубліковані починаючи з 2022 року.

Використання механізму скарг DMCA дає змогу миттєво приховувати матеріали з пошукової видачі без розгляду фактів по суті. Як зазначають журналісти, жодне з оскаржених розслідувань не містить запозиченого контенту — усі матеріали є оригінальними текстами редакцій. Це свідчить про сплановану зачистку інформаційного поля та спробу видалити нежаданий контент під виглядом «захисту авторських прав».

Одночасно з цим з 2024 року адвокати Голика намагаються ініціювати кримінальне провадження проти детективів НАБУ за ст. 387 КК України («Розголошення даних оперативно-розшукових заходів»). Утім, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду системно відмовляє у задоволенні цих скарг. Причина такої раптової турботи про власну репутацію розкривається у розслідуванні NGL.media.

12 мільярдів для ветеранів: нова масштабна ініціатива

У квітні NGL.media оприлюднило розслідування щодо нової державної програми Міністерства у справах ветеранів. У 2025 році відомство запустило проєкт зведення одноповерхових ветеранських просторів площею близько 1500 кв. м за єдиним стандартом (спортзал, консультаційні кімнати, конференц-зали, кафе).

На створення перших 22 об’єктів з бюджету вже виділено 1 млрд 546 млн грн (близько 75 млн грн за будівлю). Загалом у межах програми планується побудувати 160 таких просторів, що коштуватиме державі орієнтовно 12 мільярдів гривень.

Журналісти звернули увагу на аномальний лобізм цієї ініціативи:

• Форсування термінів: У Луцьку ділянку під будівництво виділили наприкінці травня 2025 року — за три тижні до того, як Уряд офіційно ухвалив відповідну постанову.

• Експрес-експертиза: Проєкти адаптовували ТОВ «УК Експертиза» та ТОВ «Нова-Эксперт», витрачаючи менше місяця на один об’єкт.

• Дискримінаційні тендери: На 7 перших торгах у 2025 році брав участь лише один учасник. У Кривому Розі від підрядників вимагали підтвердити річний дохід на рівні очікуваної вартості контракту (понад 130 млн грн) та пройти особистий огляд об’єкта із підписом замовника. У Кременчуці компанія із досвідом робіт на 2 млн грн отримала підряд на 132 млн грн.

Завищення цін у кошторисах стало очевидним уже восени 2025 року: у Кременчуці переплата склала близько 2 млн грн, у Кривому Розі — 2,6 млн грн, а в Ужгороді — понад 7 млн грн. Частину розрахунків навмисно формулювали без конкретних технічних характеристик, що унеможливлювало порівняння з ринком.

Ланцюжок зв’язків із Голиком: Розробку документації замовляв благодійний фонд «Пісні, народжені в АТО» у закарпатського ФОП Юрія Ерделі. Засновником фонду є Володимир Юрченко — колишній заступник голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резниченка. Куратором програми в Мінветеранів є заступник міністра Віктор Байдачний, який у 2018–2022 роках працював в Управлінні ветеранської політики Дніпропетровської ОВА під керівництвом Наталії Шуліки — дружини директора фонду Юрія Шуліки. Сам Голик раніше публічно називав проєкти цього фонду «нашими» та підтвердив зв’язок із його функціонерами.

Фінансовий крах бізнесу та кримінальний шлейф

Потреба в нових бюджетних потоках для Голика, який перебуває за кордоном, пояснюється проблемами у легальному бізнесі. Він володів часткою в 25% у ТОВ «Креативна країна» (коворкінги). У 2023 році компанія показала 39 млн грн виручки та 10,2 млн грн чистого прибутку, однак за підсумками 2025 року чистий прибуток впав у 20 разів — до 588 тисяч гривень.

Більше того, ТОВ «Креативний штат Гулівер», де Голик володіє 10%, перебуває у стані банкрутства, а між співвласниками тривають судові спори через борг у 10,4 млн грн.

Це суттєво різниться з попередніми масштабами Голика. Лише один проєкт будівництва водогону до Кривого Рогу на 7,7 млрд грн (після підриву Каховської ГЕС) міг містити завищення на 3 мільярди гривень, де учасники схеми легалізували цінностей на 187 млн грн.

Головним ризиком для Голика залишається справа «Будінвест Інжиніринг» щодо виведення 1,5 млрд грн на фіктивні фірми, а також розслідування про витік даних із НАБУ. Намагання «зачистити» Google та долучитися до ветеранських мільярдів свідчать про чергову спробу повернутися до розподілу бюджетних коштів України.