Мільярдні тендери в закритому режимі: як столична «Служба енергетичної безпеки» закупила турецькі генератори на 423 мільйони

Поки енергосистема України готується до чергових викликів, комунальні підприємства столиці продовжують освоювати колосальні кошти на закупівлі критичного обладнання. КНП «Служба енергетичної безпеки» КМДА 14 вересня уклало масштабну угоду з ТОВ «Компрессорс Інтернешнл» на придбання великої партії дизель-генераторів на загальну суму 422,96 мільйона гривень. Закупівля відбулася без відкритих торгів, а деталі угоди надійно приховані від суспільства.

Мільйонні генератори без конкуренції та під грифом секретності

Згідно з даними системи «Прозорро», до кінця грудня 2026 року до Києва мають поставити 20 потужних дизель-генераторних установок турецького виробництва компанії «Aksa Power Generation». Зокрема, п’ять найменших установок привезуть до 15 грудня, а решту — до 25 грудня.

Проте перевірити доцільність цін та ознайомитися з деталями угоди наразі неможливо: договір та повне обґрунтування закупівлі закриті з міркувань безпеки. Документи планують оприлюднити лише через 90 днів після завершення воєнного стану в Україні.

Попри закритість договору, аналіз ринкових цін показує наступну картину: питома вартість закуплених генераторів потужністю 1,1–2,0 МВт складає $273–297 тисяч за один мегават. Для порівняння, у березні Держагентство відновлення купувало інші турецькі установки потужністю 1,1–1,3 МВт по $221–252 тис. за МВт, а в лютому ціни коливалися від $174 до $349 тисяч. Нинішні ціни столичних комунальників у цілому лежать у межах ринкового діапазону для аналогічного обладнання (з урахуванням того, що менші за потужністю установки зазвичай мають вищу питому вартість за 1 МВт).

Законні лазівки для «закритих» мільйонів

Офіційним підставою для проведення закупівлі без торгів став пп. 1 п. 9-2 «Особливостей…», який дозволяє купувати генератори без конкурсних процедур, якщо це необхідно для подолання наслідків або запобігання надзвичайним ситуаціям регіонального чи державного рівня в межах Комплексних планів стійкості, схвалених РНБО.

Цікаво, що саме підприємство-замовник має доволі свіжу історію. Воно було створене у серпні 2024 року як КП «Київводоканал», а близько пів року тому перейменоване на КНП «Служба енергетичної безпеки» під керівництвом Михайла Андрєєва. Його головним завданням заявлено утримання та облік «генераторного фонду» столиці. До цього моменту підприємство проводило лише дрібні допоміжні закупівлі (меблі, канцелярія), тож нинішній контракт на 423 млн грн став для нього першим справжнім мегатендером.

Хто постачає обладнання?

Постачальником генераторів виступило ТОВ «Компрессорс Інтернешнл», яке входить до групи компаній «Construction Machinery Ltd» («CML»). За даними аналітичних систем, із 2016 року ця компанія вже встигла отримати державних підрядів на загальну суму понад 1,01 мільярда гривень.

Кінцевими бенефіціарами підприємства значаться громадяни Болгарії Боряна Радєва та Димитр Ілчєв, а також Наталя Нонєва, Камен Нонєв, Кіріл Нонєв та директор Олександр Павлов.

Попри те, що закупівля аргументована нагальною потребою енергетичної стійкості Києва, закриття договорів на сотні мільйонів гривень та відсутність конкурентних торгів традиційно викликають запитання в експертної спільноти щодо прозорості витрачання бюджетних ресурсів у воєнний час.