Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у Вищому антикорупційному суді розкрила деталі епічного корупційного пазла, у якому злилися в єдине ціле розшукувані олігархи, топчиновники Офісу Президента, конвертаційні центри та державний банк.
Конструкція, яку НАБУ і САП вибудовували місяцями, остаточно замкнулася: бізнесмен Тимур Міндіч (підозрюваний у керівництві злочинною організацією у справі «Мідас»), перебуваючи у розшуку за кордоном, дистанційно профінансував визволення з СІЗО ексочільника Міненерго Германа Галущенка. А головним логістом цієї операції всередині країни виступила вже колишня заступниця керівника ОП Ірина Мудра.
Як встановило слідство, зв’язки між Офісом Президента та фінансовими структурами сягнули рівня прямого неформального управління:
Зміна кураторів у «Сенс Банку»: 10 червня 2026 року Ірина Мудра провела зустріч із головою правління «Сенс Банку» Олексієм Ступаком та ексголовою наглядової ради Миколою Гладишенком. Оскільки попередній «смотритель» банку Міндіч опинився у розшуку за кордоном, банкіри погодилися перейти під «неформальний контроль» Офісу Президента.
Транзит 150 мільйонів: Уже 9 липня Міндіч передав Мудрій мільйони готівкою. Щоб унести заставу за Галущенка у 150 млн грн, гроші возили мішками, перераховували вручну просто в авто на паркінгу та відмивали через фіктивні фірми й конвертаційні центри, повністю відключивши фінмоніторинг державного банку.
Ці дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація майна, здобутого злочинним шляхом).
Попри те, що прокурори просили для Мудрої варту з альтернативою застави у 150 млн грн (рівно стільки, скільки вона допомагала легалізувати), ВАКС зрізав суму у сім із половиною разів — до 20 мільйонів гривень.
Сама Мудра провини не визнає, перекладаючи відповідальність на скандального забудовника Максима Микитася, який також проходить у справі разом із нардепом Вадимом Столаром та керівництвом «Сенс Банку». Своє падіння експосадовиця резюмувала заявою про те, що просто «не впоралася з умінням розбиратися в людях».
Після гучних обшуків та затримання 19 серпня анонімні джерела почали активну кампанію з відведення очей, намагаючись пов’язати Мудру з чинним керівником ОП Кирилом Будановим (який очолив Офіс лише у січні 2026 року). Проте сухі факти та кадрова хронологія доводять протилежне:
Ставлениця Андрія Єрмака: Мудра обійняла посаду заступниці керівника ОП ще у березні 2024 року в команді Єрмака і працювала виключно в його вертикалі.
Безправний Буданов: Прийшовши в ОП, Буданов не мав правових повноважень призначати чи звільняти заступників — це виключна прерогатива Президента України. За вісім місяців Буданов не ввів жодного свого заступника, а Мудру було звільнено указом Президента лише у день обшуків.
Справа Мудрої-Міндіча показує: поки суспільству розповідають про боротьбу з корупцією, топові державні банки та посади в Офісі Президента використовувалися як сервісні центри для обслуговування інтересів втікачів-олігархів.
Поки українська медична система виживає в умовах війни, а волонтери збирають по копійці на звичайні…
Навіть найсуворіша ізоляція, спецкамери та довічний термін покарання в Україні не стають перешкодою для кримінального…
Історія про те, як спроба економії на податках перетворилася на санту-барбару з кримінальним присмаком, отримала…
Поки український військовий на передовій або в тилу отримує базове забезпечення у 20 тисяч гривень,…
Показові візити високопосадовців до регіонів часто слугують зручною ширмою для вирішення кадрових та фінансових питань…
У той час як українська економіка тримається на міжнародній допомозі та надзусиллях платників податків, у…