Пов'язані публікації

Начальник поліції охорони Києва Віталій Бондаренко: скромна декларація і розкішний стиль життя

Віталій Бондаренко, очільник управління поліції охорони з фізичної безпеки в Києві, задекларував скромні доходи, але його спосіб життя викликає запитання. Йдеться про користування нерухомістю в елітному котеджному містечку та преміум-автомобілями, оформленими на сторонніх осіб.

За відкритими даними, 49-річний Віталій Бондаренко обійняв посаду 28 лютого 2024 року. Раніше він працював у структурах МВС, зокрема в сервісних центрах, які часто згадувалися в ЗМІ у зв’язку з корупційними скандалами. Серед його родичів — нинішні та колишні посадовці судової й прокурорської систем.

У декларації за 2024 рік Бондаренко вказав, що безоплатно користується будинком площею 285,9 м² у селі Нові Петрівці Київської області, ймовірно, у котеджному містечку «Лазарів сад» поблизу колишньої резиденції Віктора Януковича. Власницею будинку є Тетяна Бондаренко, яка також пов’язана з декларантом через спільне майно в Жмеринці.

Помешкання — у родичів, авто — від друзів: як живе київський поліцейський посадовець Віталій Бондаренко

Бондаренко користується автомобілями, зареєстрованими на інших осіб. З 2018 року він їздив на Honda CR-V, а з 2019 року — на Volkswagen Touareg, обидва оформлені на Миколу Половинчука. У декларації також згадується майно підприємця Григорія Ворона, співзасновника компанії, що брала участь у тендерах КП Нових Петрівців. Дружина Бондаренка користується автомобілем, також оформленим на Половинчука.

Сім’я Бондаренка має кілька авто, зокрема преміум-класу, зареєстрованих на близьких осіб. У реєстрі нерухомості знайдено будинок у Нових Петрівцях, оформлений на особу з дівочим прізвищем Тетяни Бондаренко. Фото в соцмережах родичів, ймовірно, підтверджують, що це їхнє помешкання.

Помешкання — у родичів, авто — від друзів: як живе київський поліцейський посадовець Віталій Бондаренко

Контраст між задекларованими доходами та розкішним стилем життя — від елітного житла до дорогих авто — привертає увагу громадськості. Правову оцінку мають дати компетентні органи.