Липень 2026 року. Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводить обшуки на металургійному заводі у Броварах, що належить компаніям ТОВ «Браз» та ТОВ «Алтег». Основна причина — системне ухилення від сплати податків, продаж металу за готівку на сотні мільйонів гривень, залучення коштів від особи, що працює на російський ВПК, тощо. Правоохоронні органи не називають прізвищ власників та організаторів схеми, однак у медіа їх чітко зазначають: брати В’ячеслав та Олександр Супруненки, Роман Ярошенко та Андрій Заєць.
Останній настільки непублічний, що його фотографії навіть неможливо знайти в мережі. Однак його тісний, зокрема й родинний, зв’язок із Супруненками, членство у наглядовій раді «Асвіо Банку», у минулому — депутатство та причетність до кількох гучних історій (як-от багатомільйонна схема з продажу квитків «Укрзалізниці») роблять його фігуру особливо цікавою.
Отож, фігурант цього матеріалу — Андрій Григорович Заєць. І це вже третя частина в серії аналітичних матеріалів про згаданих осіб.
46-річний Андрій Заєць — людина далеко не публічна. Його чи не єдиним проявом відкритості було депутатство: він був обраний до Київської міської ради шостого скликання від Блоку Леоніда Черновецького. Після цього не отримував мандатів та не працював у державних структурах, але потрапив до списку депутатів, які зрадили своїх виборців.
Сьогодні ж він є членом наглядової ради «Асвіо Банку», який належить братам Супруненкам і на сайті якого про нього лише вказано, що він є українським банкіром, відомим своєю професійною діяльністю у фінансовому секторі. Крім цього, Андрій Заєць є чинним учасником аж 40 компаній, частина з яких належить до так званої «групи Супруненків» і фігурує у кримінальних провадженнях.
Одна з них — ТОВ «ВОК ФАЙБЕР», де Заєць володіє 10% частки. Основний КВЕД компанії — надання в оренду та експлуатація нерухомого майна. Саме ця компанія привертає увагу не лише через зв’язок із групою Супруненків, а й через кримінальне провадження №42024102090000024, пов’язане зі схемою штучного дефіциту квитків «Укрзалізниці». За версією слідства, «ВОК ФАЙБЕР» разом з іншими структурами могла використовуватися для легалізації коштів, отриманих від незаконної діяльності.
Схожою за структурою є ТОВ «КІТ ІНДУСТРІЯ», де частка Зайця становить уже 50%, а основний вид діяльності також пов’язаний з орендою нерухомості. Вона фігурує у тому самому провадженні щодо квитків «Укрзалізниці». Підприємство, як і «ВОК ФАЙБЕР», має лише одного працівника, при цьому демонструє значні доходи.
Ще дві пов’язані структури, де Заєць має по 10% — ТОВ «ГРІН-ЕКСПО» та ТОВ «ЛОУДСТОУН ХАБ». Тут та ж адреса і знову згадка у провадженні про квитки УЗ. Окреме місце займає ТОВ «ФІНАТЕК». Тут Заєць уже не просто міноритарний учасник — він зазначений керівником і володіє 100% компанії. «ФІНАТЕК» також входить до корпоративної групи братів Супруненків. При цьому підприємство є збитковим і має відкрите виконавче провадження щодо стягнень на користь державного бюджету.
Ще одна важлива компанія — ТОВ «АВАТЕРРА». Заєць тут одночасно зазначений як керівник і засновник/учасник із часткою 10%. Компанія входить до групи Супруненків та володіє п’ятьма земельними ділянками без кадастрових номерів і трьома об’єктами нерухомості. Окрім провадження щодо квитків «Укрзалізниці», «АВАТЕРРА» згадується ще у двох кримінальних провадженнях, пов’язаних із можливими корупційними схемами на ринку сертифікації транспортних засобів.
Зокрема, у провадженні №12022000000000801 слідство пов’язує приміщення, одним із власників яких є «АВАТЕРРА», із діяльністю «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ». Правоохоронці перевіряли версію про зловживання посадовців Міністерства інфраструктури та Національного агентства з акредитації України, які могли створювати штучні бар’єри на ринку сертифікації. А у провадженні №62021000000000861 йдеться про можливу схему монополізації ринку сертифікації транспортних засобів. Слідство вважає, що підконтрольні лабораторії могли отримувати надприбутки, а гроші виводилися через підконтрольних ФОПів під виглядом оплати фіктивних послуг.
До групи також входить ТОВ «УБМ ПРОПЕРТІЗ», де Заєць зазначений бенефіціаром та учасником із часткою 80%. Профіль компанії — оренда та експлуатація нерухомості. Серед інших компаній, де Заєць має частку 10% та які також належать до групи Супруненків, — ТОВ «АГРАТІКА», ТОВ «ТОРФ ЮА», ТОВ «ГЕОМАЙН», ТОВ «УКРТОРФ», ТОВ «ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та ТОВ «ЕНІСТІМ 1».
Як писали в медіа, компанія ексдепутата Київської міської ради Вʼячеслава Супруненка ТОВ «Укрторф» придбала на вторинному ринку спеціальний дозвіл № 4589 на видобування торфу у Львівській та Волинській областях. І це вже четверте родовище, яким займається бізнесмен. А Андрій Заєць, своєю чергою, вчергове є дотичним до бізнесу братів Супруненків.
Окремо варто згадати ТОВ «БІТ ПАРК», де Заєць є засновником і володіє 100%. Компанія також віднесена до групи братів Супруненків. Водночас вона має зв’язок і з іншою корпоративною групою — родини Бровченко. «БІТ ПАРК» фігурує у кримінальному провадженні №42018000000002795, де слідство перевіряло можливе розкрадання коштів «Енергоатому» під час закупівель протипожежних клапанів. За версією слідства, вартість обладнання могла штучно завищуватися у 4–5 разів через ланцюг підприємств-транзитерів.
Таким чином, через цілу мережу підприємств різного профілю, депутатство в Київській міській раді в складі групи Черновецького, а також дотичність до історії з «Укрзалізницею», складається враження, що Андрій Заєць роками є довіреною особою братів Супруненків. Ба більше, за інформацією джерел, Андрій Заєць є родичем Супруненків, а точніше — їхнім двоюрідним братом.
Ще одна важлива ланка у цій історії — АТ «Асвіо Банк», у наглядовій раді якого Андрій Заєць перебуває нині. Окрім того, він є акціонером банку, який з 2015 року придбали В’ячеслав та Олександр Супруненки. Саме через банківську структуру проходять зв’язки з частиною компаній, які входять до корпоративної групи експолітиків. Окремо варто звернути увагу на ТОВ «КУА “АСВІО”» — компанію з управління активами, де Заєць володіє 10% і яка також входить до корпоративної групи братів Супруненків. Основний КВЕД підприємства — управління фондами.
КУА «АСВІО» фігурує у кримінальному провадженні №12024100000000271. У матеріалах справи йдеться про фонд «Анест девелопмент», інтереси якого представляла саме КУА «АСВІО». Компанія передавала в оренду ТОВ «УБМ-ГРУП» баштові крани JASO, які використовувалися на будівництві столичного ЖК «Медовий». Під час демонтажу одного з них стався нещасний випадок: конструкція впала на монтажника, внаслідок чого чоловік отримав тяжкі травми та втратив ногу.
У цій історії цікава не лише сама аварія, а й корпоративний ланцюжок: обладнання передавалося через КУА «АСВІО», у якій Заєць має частку, а отримувала його «УБМ-ГРУП», де Заєць також є співвласником. Саме «УБМ-ГРУП» фігурує у відповідному кримінальному провадженні, а виконроб компанії був притягнутий до відповідальності за порушення правил безпеки.
Але банківський напрямок цікавий ще й з огляду на те, що після обшуків на металургійному заводі у Броварах з’явилася інформація про перевірку правоохоронцями діяльності низки компаній, пов’язаних із металургійним бізнесом групи. Йдеться про «УКРМЕТСОРТ», «ШТАБМЕТ», «АЛЮМ ПРОДУКТ», «ВТОРМЕТ СТОР» та «КРАФТ ТОРГ». За інформацією медіа, після обшуків БЕБ правоохоронці досліджують можливе ухилення від сплати податків, заниження податку на нерухомість та ПДВ, а також наявність необлікованого алюмінієвого брухту й товарів на суму понад 325 млн грн.
За версією слідства, ці компанії могли використовуватися для проведення безтоварних операцій та виведення коштів через АТ «Асвіо Банк». Ймовірним організатором цієї схеми слідство, за даними медіа, називає багаторічного депутата Київської міської ради Романа Ярошенка, який є головою наглядової ради цього ж банку.
Одна з найбільш гучних історій, у якій спливають компанії Андрія Зайця, — схема зі штучним дефіцитом квитків на міжнародні потяги «Укрзалізниці», де підозрюваним виступає батько братів Супруненків — Іван Петрович Супруненко. Останній очолював профспілкову організацію УЗ, яка брала з провідників побори на продажі квитків.
За версією слідства, з кожного рейсу керівник потягу повинен був занести «касу» — від 2000 гривень з маршруту по Україні та від 2000 до 5000 євро з найпопулярніших закордонних сполучень. Лише за шість місяців 2024 року за схемою «перевезення пасажирів» АТ «Укрзалізниця» недоотримала понад 70 млн грн, які осіли в кишенях зловмисників.
Серед компаній, які фігурують у матеріалах провадження, — ТОВ «ВОК ФАЙБЕР», ТОВ «КІТ ІНДУСТРІЯ», ТОВ «ГРІН-ЕКСПО», ТОВ «ЛОУДСТОУН ХАБ» та ТОВ «АВАТЕРРА». І саме тут знову з’являється Андрій Заєць: у всіх цих структурах він має корпоративний зв’язок — від 10% частки до статусу керівника та засновника.
Слідство також вживало процесуальних заходів щодо майнових прав у цих компаніях. Зокрема, суд наклав арешт на частку одного з підозрюваних у статутному капіталі «ВОК ФАЙБЕР» із забороною її відчуження, а також дозволив проведення обшуків для пошуку чорнової бухгалтерії, техніки та договорів, які могли б підтвердити фіктивність окремих операцій.
У реєстрах відсутня інформація про особисту нерухомість Андрія Зайця, проте на його компанію «УБМ-ГРУП» зареєстровано автопарк із понад 20 машин, включаючи преміальні моделі Mercedes-Benz та Toyota (2021–2025 років випуску).
Андрій Заєць залишається людиною майже без публічного обличчя, однак його прізвище раз по раз з’являється там, де перетинаються бізнесові інтереси братів Супруненків. Десятки компаній, частки у підприємствах корпоративної групи, місце в наглядовій раді «Асвіо Банку», спільні активи та фірми, що фігурують у кримінальних провадженнях, свідчать: його роль у цій системі може бути значно вагомішою, ніж здається на перший погляд.
Особливо показовою є справа щодо штучного дефіциту квитків «Укрзалізниці». Поки батька братів Супруненків слідство пов’язує зі збором «каси» з міжнародних рейсів, одразу кілька компаній, до яких має стосунок Заєць, опиняються в матеріалах цього ж провадження. Випадковий збіг чи частина єдиного механізму — мають встановити правоохоронці та суд.
Судовий процес у резонансній корупційній справі за участю народного депутата виходить на завершальну стадію. У…
Національне антикорупційне бюро України опублікувало фотозвіт за результатами обшуків у провадженні, де фігурують Ірина Мудра,…
Поки країна затягує паски, окремі народні обранці продовжують користуватися бюджетними пільгами, які часто виглядають як…
«Кар’єрна» справа на Закарпатті: як надра, бізнес і майже мільярдні збитки опинилися в одному кримінальному…
Народний депутат Вадим Столар спрямував понад пів мільйона доларів США на забезпечення рейдерських оборудок. Ці…
Керівниця департаменту внутрішнього аудиту Нацбанку Олена Авраменко протягом 2025 року отримала майже 6 мільйонів гривень…