Одеський хлібозавод-прокладка під керівництвом Сидоренка та АРМА: як з допомогою корупційних схем роздерибанили Жовтневий палац і Stereo Plaza

Влітку та восени 2025 року дві найвідоміші та найдорожчі концертні арени Києва — Міжнародний центр культури і мистецтв (Жовтневий палац) на вулиці Інститутській та концертний зал Stereo Plaza на проспекті Лобановського — раптово опинилися під управлінням компанії з доволі специфічним профілем. Фірма «Комбінат Плюс», задекларованою адресою якої є Одеса (вулиця Водопровідна, 1), а основними КВЕДами — виробництво хліба, сухарів та оптова торгівля цукром, підімкнула під себе головні культурні майданчики столиці.

Керівником підприємства за Єдиним державним реєстром зазначений Сергій Полшков, проте кінцевим бенефіціаром є відомий український концертний промоутер та продюсер, засновник фестивалю Atlas Weekend, співзасновник PMK Event Agency й власник клубів ATLAS, ROOF, «Зеленого театру» та барної локації BarBaraBar Дмитро Сидоренко. Завдяки цій юридичній оболонці одеський хлібозавод отримав фактично повний контроль над об’єктами національного значення.

Захоплення Жовтневого палацу та кадрові пертурбації в АРМА

Історія з передачею Жовтневого палацу (площею 17,5 тис. кв. м) розгорталася стрімко. Відповідний договір управління від Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) під керівництвом тодішньої очільниці Олени Думи був підписаний 9 липня 2025 року (офіційне оформлення документів завершилося 10 липня). Що цікаво, вже 30 липня Олена Дума написала заяву про звільнення, а 14 серпня виконувачем обов’язків голови агентства призначили Ярославу Максименко.

Тим часом судова гілка влади почала руйнувати ці схемні конструкції. Вже 8 серпня 2026 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов Київської міської прокуратури, повернувши архітектурну пам’ятку вартістю близько 1 мільярда гривень у державну власність через незаконну приватизацію Федерацією профспілок ще у 2000 році. Проте, як зафіксували розслідувачі платформи Spilno, де-факто оперативне управління об’єктом досі утримується структурами «Комбінату Плюс».

Як Stereo Plaza дісталася хлібозаводу через «Прозорро»

Не менш цікаво розгорталася ситуація навколо Stereo Plaza. Майданчик дістався фірмі через тендер на Prozorro (UA-2025-10-14-015426-a). Умови конкурсу виявилися напрочуд «вибірковими»: три лоти по 200 тисяч гривень, договір розрахований на 5 років із загальною виплатою мінімум 44 млн грн до бюджету. Головною кваліфікаційною вимогою була наявність досвіду проведення щонайменше п’яти концертів у приміщенні без класичного концертного залу. Незалежна оцінка майна перед проведенням конкурсу не здійснювалася, а єдиним учасником і переможцем по всіх лотах прогнозовано стала та сама хлібопекарська фірма «Комбінат Плюс».

Договір підписали 31 жовтня 2025 року. Проте вже 11 листопада до будівлі увірвалася група з близько 30 осіб, які назвалися представниками нового управителя, жорстко обмеживши доступ законному орендарю та іншим субарендаторам. Кульмінацією конфлікту стали масові сутички 25 грудня, коли під приміщенням зібралося 50–60 осіб у балаклавах та зі зброєю, через що поліція була змушена вводити слідчо-оперативну групу (СОГ).

Судові інстанції поступово стають на бік попередніх власників та орендарів майна:

• За позовом ТОВ «Стерео Бар» на суму 900 тис. гривень суд зобов’язав «Комбінат Плюс» повернути незаконно заблоковане рухоме майно.

• 10 червня Північний апеляційний господарський суд залишив це рішення без змін, остаточно відхиливши скарги управителів від АРМА.

• Паралельно ТОВ «Стерео Інвентс» ініціювало позов про витребування 376 позицій професійного обладнання загальною ринковою вартістю 15,31 мільйона гривень.

Урядовий слід та гучні підозри ВАКС

Описані події розгорталися на тлі масштабних політичних процесів та кадрових чисток у вищих ешелонах влади. У 2024–2025 роках ключовим куратором санкційної та активної урядової політики була віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Як показало розслідування журналістів Української правди в рамках проєкту «дАРМА», паралельно з передачею столичних концертних арен структурам Сидоренка, низка інших багатомільярдних активів через АРМА (зокрема, столичний Будинок профспілок, компанія «Українська ягода», ТЦ «Флагман» та комплекс «Павлівська») масово переходили в управління консорціуму «УК КАМпарітет». Першим директором цього утворення був Тарас Голуб — колишній радник віцепрем’єрки Стефанішиної.

На тлі цих зловживань Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо службових осіб АРМА. 5 серпня детективи НАБУ та прокурори САП офіційно вручили Ользі Стефанішиній підозру у незаконному збагаченні, після чого у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) розпочалися засідання щодо обрання запобіжного заходу (а за кілька днів до цього, 3 серпня, президент звільнив її з посади посла України у США).

Громадськість та антикорупційні активісти вимагають від НАБУ, САП та Офісу генерального прокурора ретельно перевірити весь портфель активів Дмитра Сидоренка та відкрити комплексне кримінальне провадження щодо тендерних і майнових махінацій довкола культурних об’єктів столиці. Розслідування триває.