OTP Bank в Україні: як банк країни, що блокує допомогу, нарощує прибутки на нашій економіці

На тлі системного блокування Угорщиною військової та фінансової допомоги для України робота OTP Bank в нашій країні викликає відверте здивування. Ба більше, у 2023 році Національний банк України визнав його системно важливим, що лише додає питань до української влади.

Про це повідомляє “АНТИКОР”.

OTP Bank – це, по суті, колишній російський “Сбербанк”, який вдалося витіснити з українського ринку. Однак угорську фінансову установу чомусь ніхто не чіпає. Ситуація виглядає вкрай суперечливою, адже у травні 2023 року НАПК внесло OTP Bank до списку спонсорів війни через те, що банк продовжував працювати в РФ та визнавав окуповані території. Але вже у вересні того ж року його виключили з цього списку.

Якщо таке рішення можна виправдати тиском Угорщини та обіцянками допомоги Україні на 500 мільйонів євро, то подальша діяльність OTP Bank пояснюється важче. Через цей банк проходять бюджетні платежі, він виграє тендери на обслуговування державних органів, а серед його клієнтів – навіть Національна академія управління при президентові України. Це відверто суперечить позиції НАЗК, яке закликало бойкотувати банк за співпрацю з Росією. Ще більш тривожним є той факт, що через OTP Bank проходять виплати військовослужбовцям ЗСУ.

Це викликає логічне питання: куди йдуть особисті дані українських військових? Банк, контрольований представниками уряду Угорщини, яка відкрито підтримує Росію, може передавати інформацію третім сторонам. Водночас OTP Bank не тільки не скорочує бізнес у РФ, а й нарощує його. У 2024 році прибуток банку в Росії зріс на 40%, досягнувши 372 мільйонів доларів.

Попри все це, OTP Bank впевнено зміцнює свої позиції в Україні. За підсумками 2024 року він посів п’яте місце серед найбільш прибуткових банків країни, заробивши понад 4 мільярди гривень. Національний банк України застосував до нього “санкції”, однак вони виявилися чисто формальними. 7 березня банк отримав письмове застереження за порушення законодавства щодо протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, але жодних реальних обмежень йому не наклали.

Україна стала одним із ключових ринків для OTP Bank. Загалом у 11 країнах, де представлений банк, він заробив 2,9 мільярда доларів, а українське відділення принесло 3,5% цього прибутку. Попри те, що Угорщина шантажувала Україну для виключення OTP Bank зі списку спонсорів тероризму, Київ не використовує аналогічний механізм тиску на Будапешт. Хоча банк заробляє тут понад 100 мільйонів доларів щороку, питання про позбавлення його ліцензії навіть не підіймається.

Водночас OTP Bank в Україні – це не просто банк, а ціла фінансова група, що включає компанію з управління активами, лізингову компанію та недержавний пенсійний фонд. Бенефіціарами виступають структури OTP Bank Nyrt. (OTP Bank PLc.), а хто саме володіє контрольним пакетом – приховано за приватними акціонерними товариствами. Враховуючи, що угорський уряд активно лобіює інтереси банку, очевидно, що він має тісний зв’язок з його власниками.

Цікаво, що OTP Bank колись був державним і лише у 1995 році став комерційним. Чи був у процесі приватизації залучений Віктор Орбан – невідомо, але саме він стояв за виключенням банку зі списку спонсорів війни. Його роль в OTP Bank залишається загадкою – чи це політична вигода, чи особистий фінансовий інтерес.

Формально банк в Україні очолює Володимир Мудрий, а Наглядову раду – Андраш Кухарскі. Вони виглядають як типові банківські менеджери, які виконують свої обов’язки. Але головне питання залишається відкритим: хто саме в Україні лобіює інтереси угорського OTP Bank?

Поки що складається враження, що ніхто. Проте на тлі м’яких санкцій НБУ та повного ігнорування ситуації владою це виглядає вкрай підозріло. Чому ж OTP Bank продовжує працювати безперешкодно, хоча російський “Сбербанк” був витіснений? Більше того – OTP Bank нарощує прибутки, обслуговує бюджетні установи та отримує доступ до персональних даних військових. Мінімальне, що може зробити банк, – передати ці дані спецслужбам РФ.

Тож чи справді ситуація випадкова, чи ж у цьому є чийсь конкретний інтерес?