Податкова схема monobank: як Гороховський і Тігіпко вивели 750 млн грн із бюджету

У той час, коли українці сплачують податки до останньої гривні, підтримуючи країну у війні, олігархи продовжують виводити мільярди через складні схеми. Блогер Володимир Бондаренко розкрив деталі масштабної податкової оптимізації, яку організували співзасновники monobank Олег Гороховський і Сергій Тігіпко. За його даними, лише за 2023 рік вони зекономили щонайменше 750 млн грн податків, використовуючи схему виведення прибутку.

Monobank і його структура

Monobank — це не окремий банк, а бренд, що працює на базі Універсал Банку, власником якого є Сергій Тігіпко. IT-послуги для банку надає компанія «Фінтех Бенд», заснована вихідцями з ПриватБанку Олегом Гороховським і Дмитром Дубілетом.

Схема оптимізації

Суть схеми, за словами Бондаренка, полягає в наступному:

• У 2023 році податок на прибуток для банків підвищили до 50%.
• Універсал Банк різко знизив задекларований прибуток.
• Натомість «Фінтех Бенд» показав значне зростання прибутку: з 1,4 млрд грн у 2022 році до 3,1 млрд грн у 2023 році.

  

Бондаренко підрахував, що Універсал Банк передав «Фінтех Бенду» близько 2,5 млрд грн доходу. Це дозволило зменшити податкове навантаження з 1,25 млрд грн до приблизно 500 млн грн. Різниця в 750 млн грн — це кошти, які не надійшли до державного бюджету.

Цинізм в умовах війни

«Це — мінімальний обсяг уникнення сплати податків лише за один рік. І це ще без урахування схем через ФОПів, офшори, роялті та дропів-“метеликів”, які вони, ймовірно, теж використовують», — зазначає Бондаренко.

Блогер називає таку оптимізацію цинічною, адже в умовах війни кожна гривня в бюджеті може рятувати життя. Він пообіцяв продовжити розслідування та розкрити інші механізми ухилення від податків у екосистемі monobank.

Висновки

Схема, яку використовують Гороховський і Тігіпко, демонструє, як великі гравці фінансового ринку уникають сплати податків, перекладаючи прибутки на пов’язані структури. Виведення 750 млн грн із бюджету лише за один рік потребує ретельної перевірки податковими та антикорупційними органами. Ця справа підкреслює необхідність посилення контролю за фінансовими операціями великих компаній, особливо під час війни, коли країна потребує максимальної мобілізації ресурсів.