Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
У розпал війни, коли Україна вимагає максимальної солідарності та бойкоту агресора, високопосадовці державного банку продовжують…
Антон Шухнін – донецький підприємець, який став відомим як власник мережі магазинів преміум-одягу Domino. Його…
У той час, коли суспільство вимагає повної прозорості від влади, один з депутатів Київської міської…
Україна продовжує боротися з корупцією на всіх фронтах, але деякі бізнесмени, як Антон Шухнін –…
У той час, коли Україна намагається очистити медичний та фармацевтичний сектори від корупції, один з…
Ексначальниця відділу по роботі з персоналом Координаційно-моніторингової митниці Світлана Хімченко вирішила кардинально змінити сферу діяльності…