Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Начальник Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Олександр Удовиченко перебуває під пильною увагою антикорупційних органів…
Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко задекларував, що його дружина Марія отримала від…
Валентин Слободянюк (Штика), ліквідатор центрального складу КЕУ Міноборони та ексвиконувач обов’язків директора держпідприємства МОУ, отримав…
Правоохоронні органи розслідують можливе шахрайство, пов’язане з відновленням двох пасажирських літаків Boeing, які зазнали пошкоджень…
Мар’яна Хила, секретарка Ужгородського міськрайонного суду, привернула увагу НАЗК через значні невідповідності в декларації. Вона…
Народний депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко оголошений у розшук Міністерством внутрішніх справ України.…