Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Керівник департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Зураб Адеішвілі користується елітним автомобілем, який йому не належить.…
Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрило кримінальне провадження за ч. 3 ст. 209 КК (легалізація злочинного…
Заступник начальника департаменту поліції охорони Олександр Берило вказав у декларації за 2024 рік наявність 1,25…
Соборний районний суд Дніпра оштрафував посадовицю міської ради Тетяну Мокрицьку за умисне неподання даних про…
У Миколаєві розгортається резонансна справа щодо майнового конфлікту навколо житлового будинку та садової ділянки в…
Заступник голови Обухівської райради від фракції «За майбутнє» Сергій Гринчишин знову опинився в центрі уваги…