Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Колишній перший заступник голови Національної поліції та очільник Департаменту внутрішньої безпеки, генерал 3-го рангу Євген…
Бюро економічної безпеки продовжує розслігування резонансної справи щодо незаконного відчуження державного майна у столиці. Слідчий…
Львівський бізнесмен Олег Баляш володіє дивовижним підприємницьким талантом поєднувати найрізноманітніші галузі: від масштабного виробництва алкоголю…
Перша заступниця генерального прокурора Марія Вдовиченко, яка зробила стрімку кар’єру під крилом таких одіозних фігур,…
Діяльність одіозного буковинського «борця з системою» Дмитра Каланчі знову опинилася в епіцентрі гучного скандалу. Замість…
Спецоперація «Карфаген», яка вже кілька тижнів тримає в напрузі всю українську правоохоронну систему, продовжує обростати…