Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Український політичний бомонд і дорожні мільйони знову в епіцентрі уваги правоохоронців та медіа. Дружина народного…
Український депутатський корпус продовжує дивувати масштабами прихованих багатств та відвертим ігноруванням антикорупційного законодавства. Національне агентство…
Столичний ринок нерухомості знову демонструє безмежну цинічність будівельної мафії та корумпованих контролерів, які за чималі…
Українська правоохоронна система продовжує розплутувати масштабні метастази корупції у найвищих ешелонах влади. Національне антикорупційне бюро…
Українська судова система вкотре демонструє, що кадрові призначення у вищих інстанціях та ухвалення потрібних рішень…
Українська антикорупційна система продовжує демонструвати м’якість до топфігурантів резонансних розкрадань. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив…