Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
7 липня «Слідство.Інфо» та Центр протидії корупції (ЦПК) поінформували, що Печерський районний суд міста Києва…
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук продовжує систематично отримувати дивіденди від діяльності компанії, яка надає платні послуги…
Суддя Київського окружного адміністративного суду Руслан Жук вказав у своїй фінансовій звітності нове житло в…
Мешканець Ужгорода Едгар Пересоляк, який є племінником контрабандиста Валерія Пересоляка, прагне працевлаштуватися інспектором митного поста…
Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Анатолій Кузьменко витратив половину свого заробітку за 2025 рік…
Головний слідчий-криміналіст ДБР у Полтаві Владислав Паламарчук відобразив у звітності нещодавно придбану через іпотечну програму…