Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Гучний публічний конфлікт між Катею Крипто та Лаченом — це не просто міжособистісна суперечка двох…
У 2023 році вітчизняний оборонний сектор сколихнуло гучне протистояння з Державною аудиторською службою. ДАСУ, спираючись…
На українському ринку азартних ігор спалахнув масштабний репутаційний скандал, що свідчить про серйозне загострення конкурентної…
Чинний депутат міської ради від партії «Слуга народу» та колишній керівник Головного управління Держгеокадастру у…
На Київщині підійшло до фіналу слідство у двох масштабних кримінальних провадженнях проти зухвалого злочинного угруповання.…
Обхід санкцій під прикриттям ТРЦ: СБУ влаштувала обшуки у партнера Вагіфа Алієва через фінансові шлюзи…