Шевченківський районний суд Києва виніс виправдувальний вирок Олександру Волосовському, заступнику начальника управління виконання польотів Державної авіаційної служби, якого звинувачували у вимаганні та отриманні хабаря. Про це повідомляє редакція 368.media.
Звинувачення
Прокуратура стверджувала, що у 2017 році Волосовський вимагав хабар від представника авіакомпанії «Джи-Аеро» за сприяння у сертифікації компанії. У травні представник звернувся до Волосовського за допомогою у відновленні пілотського посвідчення та створенні авіакомпанії. У серпні посадовець нібито вимагав 7 тис. доларів за прийняття документів і видачу дозволів. Волосовського затримали після передачі 4 тис. доларів. Прокуратура заявляла, що він погрожував створити перешкоди компанії у разі відмови платити. Йому інкримінували ч. 3 ст. 368 КК України (отримання неправомірної вигоди).
Позиція захисту
Волосовський заперечував провину, стверджуючи, що допомагав на прохання спільного знайомого без корупційних намірів. Він назвав передачу грошей провокацією правоохоронців.
Рішення суду
Суд дійшов висновку, що прокуратура не надала переконливих доказів вини Волосовського:
- Свідчення менеджера «Джи-Аеро» були непослідовними та суперечили матеріалам справи, зокрема записам негласних слідчих дій (НСРД).
- Заява про вимагання хабаря не була підкріплена доказами на момент подання.
- НСРД розпочали без належних підстав, а заявник активно підштовхував Волосовського до дій, які можна кваліфікувати як злочин.
- Докази, отримані шляхом провокації, визнані недопустимими з посиланням на практику Європейського суду з прав людини.
- Ухвали на проведення НСРД не були належно розсекречені та надані захисту, що порушує ст. 290 КПК.
На основі цих аргументів суд виправдав Волосовського за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК через недоведеність злочину. Арешт на його майно скасовано, речові докази повернуто або підлягають знищенню.
Висновки
Виправдувальний вирок Олександру Волосовському підкреслює слабкість доказової бази прокуратури та проблеми з проведенням НСРД. Справа ілюструє необхідність дотримання процесуальних норм під час розслідування корупційних злочинів, щоб уникнути звинувачень у провокаціях. Водночас рішення суду може викликати дискусії щодо ефективності боротьби з корупцією в державних структурах.