Справа про підкуп Верховного Суду: обвинувальний акт щодо олігарха Костянтина Жеваго передано до суду

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього народного депутата та власника фінансово-промислової групи «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго. Бізнесмена звинувачують в організації масштабного підкупу керівництва та суддів Верховного Суду з метою ухвалення вигідного рішення у тривалій господарській суперечці.

Предмет суперечки: мільярдний контроль над Полтавським ГЗК

Епіцентром корупційної схеми став конфлікт навколо 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), які компанія Жеваго придбала ще у 2002 році. Через 18 років колишні акціонери спробували оскаржити цю угоду. Хоча суд першої інстанції став на бік бізнесмена, у 2022 році апеляційний господарський суд скасував це рішення та визнав договір купівлі-продажу недійсним.

Намагаючись уникнути втрати стратегічного промислового активу, олігарх вирішив діяти протизаконними методами:

• Березень–квітень 2023 року: Жеваго через довіреного пособника передав неправомірну вигоду у розмірі 2,7 мільйона доларів США адвокату, який представляв так званий кримінальний «бек-офіс» всередині Верховного Суду. Ці кошти призначалися для фінансування лояльного рішення суддів Великої палати ВС.

• 15 травня 2023 року: антикорупційні органи затримали адвоката-посередника та чинного голову Верховного Суду Всеволода Князєва безпосередньо під час передачі другого грошового траншу в обсязі 450 тисяч доларів.

Хронологія розслідування та розширення кола фігурантів

Офіційну підозру Жеваго виписали у липні 2023 року, а посереднику в передачі коштів — у вересні 2025 року. Оскільки головний фігурант перебуває за межами України, 15 жовтня 2025 року Апеляційна палата ВАКС дала зелене світло для проведення спеціального (заочного) досудового розслідування. Того ж місяця слідчі дії щодо ключових організаторів завершили.

У травні 2026 року матеріали щодо посередника пішли до суду. Паралельно з цим НАБУ і САП суттєво розширили коло підозрюваних у цьому провадженні, оголосивши підозри ще трьом чинним суддям Верховного Суду та одному судді у відставці.

Важливим етапом стало 8 червня 2026 року: колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв пішов на угоду про визнання винуватості й був засуджений до 5 років реального позбавлення волі з повною конфіскацією належних йому коштів та майна.

Супутні проблеми бізнес-імперії Жеваго

Судовий процес щодо підкупу суддів розгортається на тлі інших серйозних проблем олігарха, які накопичувалися роками:

• Крах банку «Фінанси та Кредит»: НБУ визнав установу неплатоспроможною у 2015 році, зафіксувавши збитки на рівні 21 мільярда гривень. Фонд гарантування вкладів наразі вимагає через суд стягнути з ексвласника 46 мільярдів гривень для компенсації нанесеної шкоди, а Північний апеляційний господарський суд нещодавно підтвердив законність арешту українських активів бізнесмена.

• Примусове управління та екстрадиція: АРМА проводить конкурсний відбір управителів для заарештованого майна Жеваго. Сам мільярдер, якого наприкінці 2022 року затримували на французькому курорті Куршевель, продовжує переховуватися у Франції — місцева судова система вже двічі відмовила українській стороні в його видачі за епізодами банківських розтрат.

Оскільки в Україні законодавчо врегульовано механізм спеціального судового розгляду ($in absentia$), розгляд справи про хабар Верховного Суду здійснюватиметься у Вищому антикорупційному суді без фізичної присутності Костянтина Жеваго на лаві підсудних. За інкримінованою статтею (ч. 4 ст. 369 КК України) йому загрожує до 10 років ув’язнення.