Громадська рада доброчесності (ГРД) продовжує розгортати безпрецедентний кейс щодо одіозного судді Дергачівського райсуду Харківської області Євгена Болибока, який намагався прорватися до апеляційного суду. Як ми вже розповідали у попередньому розслідуванні «Суддівські гастролі» до Росії, знецінені авто та мови агресора: чому ГРД рознесла кандидата в апеляцію Євгена Болибока, кандидат засвітився у цілій низці сумнівних епізодів — від маніпуляцій із цінами на автівки до поїздок до держави-агресора під час війни.
Проте аналіз його діяльності виявив ще більш шокуючі деталі, що стосуються судової практики в умовах мобілізації та системних процесуальних порушень.
Окрему і найтривожнішу увагу ГРД звернула на розгляд суддею Болибоком справ про позбавлення матерів батьківських прав та визначення місця проживання дітей (зокрема, справи № 619/3399/23, № 619/3916/24 та № 619/4431/23).
Ці процеси супроводжувалися відвертим правовим нігілізмом:
Заочно та блискавично: Рішення ухвалювалися з неймовірною швидкістю, часто за відсутності сторін або шляхом формального визнання позову матір’ю.
Ігнорування дітей: Суддя навіть не намагався безпосередньо заслухати думку дітей майже десятирічного віку, а в текстах рішень подекуди взагалі були відсутні обов’язкові висновки органу опіки та піклування.
«Віртуальні» свідки: В одному з епізодів суд послався на абсолютно «тотожні» письмові пояснення свідків, яких, судячи з протоколів, навіть не допитували під час судового засідання.
У ГРД наголошують на важливому контексті: після внесення змін до закону про мобілізацію рішення про позбавлення другого з батьків прав або встановлення факту самостійного виховання дитини давали пряму підставу для отримання відстрочки від призову. Рада підкреслює, що оцінює не лише законність, а й граничну сумлінність судді в категорії справ, де існує критичний ризик зловживань.
Окрім сімейних скандалів, перевірка виявила цілий пласт грубих порушень процесуальної дисципліни:
Мова агресора після дедлайнів: Понад 300 рішень Болибока в ЄДРСР складені російською мовою. Ба більше, 27 із них винесено вже після 10 серпня 2012 року, коли новий процесуальний закон категорично зобов’язав суддів писати виключно державною мовою.
Феномен білоклону: Зафіксовано парадоксальні епізоди, коли у дні, коли кандидат офіційно перебував на навчаннях у Національній школі суддів (зокрема у 2013, 2014, 2020 та 2021 роках), від його імені в судовий реєстр усе одно вносилися ухвали.
Систематичне затягування: Грубе порушення строків розгляду справ фіксувалося ревізорами у 2012, 2013, 2014, 2017, 2019 та 2020 роках.
Остаточний вердикт щодо того, чи має право кандидат із таким шлейфом вершити правосуддя на апеляційному рівні, тепер ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Проте вже зараз очевидно, що накопичення безпекових, фінансових та етичних питань створює для Болибока непереборний бар’єр.
Навколо державного підприємства «Дрогобицька солеварня» розгортається гучний корупційний скандал, який викрив масштабні тіньові схеми вимивання…
Українська система державних закупівель знову опинилася в центрі гучного корупційного скандалу. Реальні організатори тіньового бізнесу…
Поки скандальна Єлизавета Івахненко, відома за матеріалами НАБУ як «Муза» чиновника Сергія Кропиви, продовжує дефілювати…
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Євген Болибок, який намагався піти на підвищення до апеляційного…
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) офіційно скасувало результати скандального конкурсу на управління компанією…
Масштабна антикорупційна операція «Карфаген» продовжує розширюватися, проте вектор її руху викликає дедалі більше запитань. Слідство…