Понад півтора року тому Луцька міська рада ухвалила Антикорупційну програму. Враховуючи, що такий документ не є обов’язковим для прийняття, а його впровадження накладає на владу певні обмеження та додаткові зобов’язання, ця ініціатива заслуговує на похвалу. Програма декларує нульову толерантність до корупції в усіх її проявах, як на рівні міської влади, так і в комунальних підприємствах.
У програмі передбачено конкретні заходи, а також відповідальних виконавців, які мають мінімізувати виявлені корупційні ризики та запобігати можливим зловживанням. На папері це виглядає привабливо, але як справи на практиці?
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував, які з запланованих кроків уже реалізовано та чи відбулися реальні зміни в роботі міської влади після ухвалення Антикорупційної програми.
Антикорупційну програму Луцька міська рада затвердила в кінці 2023 року. Вона містить 28 корупційних ризиків і описує, хто, як і з яким результатом має з ними боротися. Через рік відповідальний відділ — з питань запобігання та виявлення корупції управління персоналу Луцької міськради — опублікував звіт про її виконання.
Цей документ на 5 сторінках за підписом керівника Олександра Романюка складено за таким принципом: керівники виконавчих органів і комунальних структур Луцької міської громади щоквартально надають відділу інформацію про виконання відповідних заходів програми, а відділ її перевіряє та узагальнює. Відповідно, звіт — це перелік змін, які вже удосконалили або ще удосконалять роботу влади. Самокритики тут не знайти. Тому «Сила правди» порівняла звіт, зміст програми та публікації в медіа про реальні або потенційні проблеми в діяльності управлінців громади. Насамперед звертали увагу на пункти АП з найвищим рівнем антикорупційного ризику.
У списку АП чверть — 7 пунктів — має високий ступінь ризику, 14 — середній та ще 7 — низький. З найвищим ступенем ризику — ті, що стосуються використання бюджетних коштів, розпоряджання майном громади та видачі дозвільних документів. Наприклад, перші два — про тендери.
Ризик №1: «Можливість домовленостей між ініціатором закупівлі та майбутнім переможцем до початку закупівлі в електронній системі закупівель».
Ризик №2: «Можливість необґрунтованого завищення/заниження очікуваної вартості/потреби в обсязі/кількості предмета закупівлі з метою отримання неправомірної вигоди».
Ризик про можливі домовленості контролюють за рахунок двох заходів. Це належне обґрунтування закупівлі необхідних товарів/робіт/послуг ініціатором закупівлі та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на вебсайті замовника або головного розпорядника бюджетних коштів.
У звіті про АП-2024 занотовано, що обґрунтування закупівель обов’язково оприлюднюються на офіційних веб-майданчиках. А щодо другого пункту про можливу неправомірну вигоду при закупівлі, то, щоб такого не було, моніторять ціни при закупівлях. Більше того, передбачено обов’язкове надання результатів цього моніторингу у складі обґрунтування необхідності внесення закупівлі до Річного плану. А, окрім усього того, постійно проводяться навчання уповноважених з питань запобігання корупції та інші заходи.
«Проводиться аналіз ринку та вивчення того, наскільки заявлені замовником в тендерній документації характеристики товару, роботи чи послуги є специфічними чи спеціальними, порівняно з іншими закупівлями цього замовника, а у разі відсутності таких — з іншими тендерами в галузі. Враховуються практики Антимонопольного комітету України стосовно інших тендерів замовника з метою встановлення, які вимоги вже визнавалися дискримінаційними і чи замовник застосовує їх надалі», — йдеться у звіті.
Варто зазначити, що Центр журналістських розслідувань «Сила правди» впродовж останнього року публікував кілька матеріалів щодо закупівель представників луцької влади. Зокрема, у них йшлося про поведінку на закупівлях департаменту ЖКГ — про те, як підрядники луцьких комунальників отримують додаткові замовлення поза тендерами, а також про те, як волинський виробник молока оскаржував метод закупівлі «молочки» для дитсадків. Писала «Сила правди» і про комунальне Луцьке підприємство електротранспорту, яке, приміром, не реагувало у системі публічних закупівель на пропозиції постачальників дешевших запчастин.
Окрім того, ми аналізували тендери на послуги з харчування в школах Луцька та виявили, що один із постачальників, ТОВ «АВМ Груп», яке неодноразово вигравало тендери на харчування, не має власних виробничих потужностей і орендує приміщення у конкурентів. Також ми виявили, що компанія, яка постачає харчування в школи Луцька, не має власного транспорту та орендує автомобілі у пов’язаних осіб.
Ці матеріали демонструють, що, незважаючи на антикорупційну програму, проблеми з прозорістю та ефективністю закупівель у Луцькій міській раді все ще існують. Тому важливо, щоб влада не лише формально виконувала програму, але й реагувала на сигнали від ЗМІ та громадськості.
Інші ризики з високим рівнем
Ризик №3: «Можливість безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності (без проведення земельних торгів) суб’єктам господарювання, які не є комунальними підприємствами».
Щоб запобігти такому ризику, передбачено обов’язкове оприлюднення обґрунтування про доцільність безоплатної передачі земельної ділянки, а також інформації про суб’єкта господарювання. У звіті зазначено, що така інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті Луцької міської ради.
Ризик №4: «Можливість необґрунтованого надання згоди на покращення об’єктів нерухомості орендарями, що призводить до витрат орендарів, які у подальшому слугують підставою для зарахування їх як інвестицій та отримання права власності».
Для запобігання цьому ризику передбачено проведення експертизи вартості запропонованих орендарем покращень та оприлюднення висновків експертизи. У звіті вказано, що така експертиза проводиться, а висновки оприлюднюються.
Ризик №5: «Можливість приватизації комунального майна з порушенням законодавства».
Щоб уникнути цього, передбачено оприлюднення інформації про об’єкти приватизації, умови приватизації та результати приватизації. У звіті зазначено, що така інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті.
Ризик №6: «Можливість відчуження комунального майна з порушенням законодавства».
Для запобігання цьому ризику передбачено оприлюднення інформації про відчуження комунального майна. У звіті вказано, що така інформація оприлюднюється.
Ризик №7: «Можливість видачі дозвільних документів з порушенням законодавства».
Щоб уникнути цього, передбачено оприлюднення інформації про видачу дозвільних документів. У звіті зазначено, що така інформація оприлюднюється.
Коментарі посадовців
На запитання журналістів про виконання програми та реакцію на публікації ЗМІ посадовець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Олександр Романюк відповів, що все розміщено на сайті міської ради, все ведеться прозоро, і Луцька міська рада займає високі рейтинги з прозорості. Він також зазначив, що якщо є факти, то вони розбираються, але конкретних прикладів не назвав.
Оцінка громадських експертів
Представники ГО «Центр Юридичної Допомоги», які працювали над проєктом антикорупційної програми, вважають її прийняття позитивним кроком. Вони зазначають, що програма не є обов’язковою, але її існування свідчить про готовність влади визнавати корупційні ризики. Однак, вони підкреслюють, що ефективність програми визначається не формальним виконанням, а рівнем довіри людей до влади. ГО готова долучатися до подальшого аналізу та моніторингу програми.
Отже, прийняття Антикорупційної програми — це крок уперед, але її реалізація потребує більшої уваги до сигналів від ЗМІ та громадськості, щоб уникнути формалізму та досягти реальних змін у боротьбі з корупцією.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Розширення можливостей місцевих громад для реалізації антикорупційної політики», що реалізується ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки фонду National Endowment for Democracy».