Бій за надра на Львівщині: як держкомпанії «Укрнафта» заблокували торги за Стинавське родовище на користь структур дочок Миколи Злочевського

Український нафтогазовий сектор знову опинився в епіцентрі резонансного скандалу навколо розподілу ліцензій. Після того як держава заблокувала та анулювала спецдозвіл скандальній компанії з орбіти ексміністра екології часів Януковича Миколи Злочевського, на ласий актив претендувала державна «Укрнафта». Проте Держгеонадра та «Геоінформ» заблокували виставлення родовища на відкритий аукціон, використавши дивну юридичну колізію з «паперовим» накладанням меж.

Санкції, «Бориславська нафтова» та мільйонний видобуток

Стинавське нафтогазове родовище на Львівщині — одне з ключових і найпотужніших в Україні. У першій половині 2026 року його розробкою займалося ТОВ «СП “Бориславська нафтова компанія”» (БНК), яке щодоби видобувало близько 43 тонн нафти та 68 тисяч кубометрів газу, сплачуючи до бюджетів понад 1,5 млн грн щодня.

Ситуація різко змінилася влітку 2026 року:

2 липня / 3 серпня: РНБО ухвалила рішення про санкції проти низки суб’єктів (указ Президента № 704/2026), куди потрапила і БНК.

18 серпня: Держгеонадра зупинили єдиний дозвіл компанії (№ 1211).

20 серпня: РНБО посилила санкції, зробивши обмеження безстроковими (указ № 747/2026).

18 вересня: Наказом Держгеонадр № 449 спецдозвіл на Стинавське родовище (розраховане на інтервал глибин 2800–3600 м) було остаточно анульовано.

«Укрнафта» просить аукціон, а «Геоінформ» відмовляє через «накладання»

Логічним кроком мало б стати виставлення такого стратегічного активу на прозорі електронні торги для залучення інвестицій в державний бюджет. 21 вересня ПАТ «Укрнафта» звернулося до Держгеонадр із відповідною заявою.

Проте 28 вересня «Геоінформ України» відповів листом за підписом Павла Бовсунівського з відмовою, висунувши дві підстави. Якщо перша стосувалася технічних контурів, то друга стала принциповою: ініційований об’єкт нібито просторово накладається на сусіднє Семигинівське родовище (спецдозвіл № 5398 від 25.10.2011), яке належить ТОВ «Парі Нафтогаз». У бланку цього дозволу, на думку відомства, «немає обмеження щодо глибини використання».

Чиї вуха стирчать за «Парі Нафтогаз»?

Власницями ТОВ «Парі Нафтогаз» за даними аналітичних систем є Анна та Каріна Злочевські — доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського (чиї компанії раніше входили до групи Burisma Holdings). Нагадаємо, що сам Злочевський у 2023 році відбувся штрафом за спробу підкупу керівництва НАБУ і САП.

Формально оскаржити дозвіл «Парі Нафтогаз» намагалася Львівська обласна прокуратура, проте у травні 2025 року Верховний Суд залишив його в силі через пропущені процесуальні строки.

Геологічні глибини проти чиновницьких «дір» у бланках

Уся абсурдність ситуації полягає в тому, що на поверхні площі родовищ справді збігаються, але під землею це геологічно різні об’єкти:

Анульований дозвіл на Стинавське охоплював інтервал глибин 2800–3600 м.

Поклади Семигинівського родовища («Парі Нафтогаз»), згідно з офіційним протоколом ДКЗ № 4167, залягають значно нижче — в інтервалі 3605–4540 м.

Тобто запаси компанії дочок Злочевського лежать під стинавськими. Проте у бланку спецдозволу № 5398 (оформленому у липні 2022 року за часів керівництва Держгеонадрами Романа Опімаха) з якихось причин вказано лише площу та координати, а межі за глибиною у самому тексті бланка виявилися відсутніми — хоча базовий протокол ДКЗ чітко визначає ці параметри.

Чи була ця «прогалина» наслідком звичайної недбалості, чи свідомим кроком для створення штучних колізій? Відповіді на це питання наразі немає, але факт залишається фактом: через відсутність запису про глибину в чужому бланку державна «Укрнафта» не може отримати родовище через аукціон, а стратегічний актив фактично заблоковано в інтересах приватних бенефіціарів.