Кредит на $67 млн для ДТЕК: чи виправдане фінансування «зеленої» енергетики в умовах війни?

Консорціум українських банків — Ощадбанк, Укргазбанк і ПУМБ — надав компанії ДТЕК кредит у розмірі $67 млн для закупівлі систем накопичення енергії (BESS) із відновлюваних джерел. Про це повідомила PR-директорка ДТЕК Наталія Ємченко. У контексті війни та обмежених ресурсів новина викликала суспільну дискусію.

Про це повідомляє SPILNO.

Контекст: енергетична політика під час війни

Війна РФ проти України змінила глобальні енергетичні стратегії. Країни ЄС, як-от Франція та Бельгія, повертаються до атомної енергії, тоді як Україна активно розвиває відновлювані джерела. Системи накопичення енергії є важливими для стабільності енергомережі, особливо в умовах атак на інфраструктуру. Проте постає питання: чи доцільно спрямовувати значні кошти на проєкти приватної компанії під час воєнного стану, коли держава має критичні потреби?

Роль державних банків

Ощадбанк і Укргазбанк, що мають державну частку, створені для підтримки стратегічних секторів, зокрема оборонного. Фінансування проєкту ДТЕК за участю цих банків викликає запитання:

  • Які критерії визначення пріоритетів фінансування?
  • Як узгоджуються потреби оборони, відновлення інфраструктури та підтримка приватної «зеленої» енергетики?

Прозорість процесу ухвалення рішень є ключовою для довіри суспільства.

Кадрові зв’язки

Увагу привертає участь Юрія Каціона, заступника голови правління Ощадбанку та секретаря Ради консорціуму, який має досвід у структурах держуправління. Також Роза Тапанова, представниця наглядової ради Ощадбанку, відома роботою в держбанківському секторі та взаємодією з органами влади. Це підкреслює необхідність перевірки прозорості процедур у держбанках, особливо щодо великих проєктів із публічними коштами.

Публічний інтерес і баланс

Суспільство не заперечує важливість відновлюваної енергетики, але вимагає балансу в розподілі ресурсів. Чи достатньо фінансуються критичні напрями, як-от виробництво FPV-дронів чи ремонт військової техніки? Чи мають банки чіткі критерії оцінки суспільної корисності проєктів?

Висновки

Фінансування ДТЕК на $67 млн у період війни, коли армія та суспільство економлять ресурси, потребує публічного обґрунтування. Прозора енергетична політика, відкриті рішення та звітність держбанків є запорукою довіри. Українці мають право знати, куди спрямовуються кошти, хто отримує підтримку від імені держави та хто ухвалює такі рішення. НАЗК і правоохоронні органи повинні перевірити законність і доцільність цього проєкту, щоб виключити можливі зловживання.

superadmin

Recent Posts

Судовий «подарунок» на 416 мільйонів: Як Святошинський райсуд Києва повністю виправдав бізнесмена у справі про масштабне рейдерство

Скандальне рішення Святошинського районного суду Києва сколихнуло юридичну та антикорупційну спільноту: суд повністю виправдав бізнесмена…

1 день ago

Наркоторгівля під дахом мерії: Як син очільниці Прилук Попенко купив свободу за заставу та сховався від тюрми за “схемною” мобілізацією

У Прилуках на Чернігівщині розгортається черговий гучний кумівсько-корупційний скандал. Прилуцький міськрайонний суд під головуванням судді…

1 день ago

Схема «Водоканал»: Як ексчиновник Скобліков роками продавав об’єкти критичної інфраструктури російським господарям і заробляв на держзраді

Арешт корпоративних прав ексадміністратора та колишнього керівника комунального підприємства «Херсонводоканал» Віктора Скоблікова оголив не просто…

1 день ago

Сімейний бізнес на тлі оборонки: Як родина посла Юрія Гусєва освоювала мільйони бюджету та ховала статки

Сімейні комбінації та сумнівні фінансові схеми українських топчиновників продовжують виходити на поверхню. Колишній очільник державного…

1 день ago

2,2 мільйона на дірявому даху: Заступнику ректора вишу Богомольця вручили підозру через масштабний «дерибан» на ремонті

Поки українські вищі навчальні заклади виживають у непрості часи, посадовці одного з найпрестижніших медичних університетів…

2 дні ago